Проектування та порядок виконання знімань в США в ХІХ-ХХ стт.
Переклав – Німкович Р.С.
Знімання
будь-якої місцевості певного регіону – багатокроковий процес.
Спочатку дві
базові знімальні лінії встановлюються для деякої відносно великої місцевості
(наприклад штату): базова лінія, що пролягає по лінії схід-захід та головний
меридіан – лінія північ-південь. При перетині ці дві лінії утворюють т. зв.
початкову точку. Далі визначаються інтервали відстані по 24 або 30 миль залежно
від року (періоду виконання) та розташування. Стандартні паралелі проектуються
паралельно до базової лінії. Меридіан, базова лінія та стандартні паралелі
утворюють форму гратки і є основою для розвитку подальших знімань.
З 1816 по 1852 р. акад. В. Я. Струве у співпраці з
військовим геодезистом генерал-лейтенантом К. І. Теннером (1783–1860) виконали,
мабуть, найбільш визнані в історії геодезії градусні вимірювання дуги
меридіану, яка простягалася від Північного Льодовитого океану (м. Хаммерфест,
Норвегія) до гирла р. Дунаю 
