Навчальний предмет
ГЕОДЕЗІЯ
Лектор:
Олег Анатолійович Лагоднюк, доцент, к.т.н.
Олександр Євгенович Янчук, доцент, к.т.н.
Викладачі лабораторних занять:
Василь Михайлович Корбутяк, доцент, к.т.н.
Сергій Миколайович Трохимець, старший викладач
Роман Святославович Німкович, асистент
Андрій Володимирович Прокопчук, асистент
Віктор Ростиславович Ревуцький, асистент
Курс:стаціонар - другий рік навчання (ІІІ та IV семестри)
заочний - третій рік навчання
інтегрований - перший рік навчання
Індивідуальне завдання:
розрахунково-графічна робота, тема "Нівелювання" (ІІІ семестр)
курсова робота (ІV семестр)
Вид контролю:
ІІІ семестр - іспитIV семестри - іспит
Дисципліна „Геодезія” є основою для підготовки бакалаврів з напряму „Геодезія, картографія та землеустрій”. Теоретичний і практичний курс дисципліни „Геодезія” складається з топографії, яку вивчають студенти на І курсі денної форми навчання та І і ІІ курсів – заочної форми, і, власне, геодезії, що освоюють студенти на ІІ курсі денної форми навчання та ІІІ курсі – заочної.
Метою викладання дисципліни є підготовка майбутніх фахівців з питань основних геодезичних вимірювань на місцевості, а саме: кутових, лінійних та перевищень, а також вивчення приладів, якими вони виконуються, і на цій основі розглядаються способи побудови геодезичних мереж та відповідних класів виконання різних топографічних знімань.
Спрямування вивчення дисципліни повинно здійснюватися для того, щоб фахівці з даного напряму володіли загальними відомостями про форму та розміри Землі; різними принципами геодезичних вимірювань на місцевості; методами складання топографічних планів і карт; побудов планово-висотних мереж різної точності та опрацювання і зрівноваження результатів геодезичних вимірювань.
Геодезія є основою для вивчення переважної більшості професійно-орієнтованих та фахових дисципліни, що передбачені навчальним планом з напряму 6.080101.
Зв’язок геодезії з іншими навчальними дисциплінами показує наступна структурно-логічна схема:
В результаті вивчення курсу студенти повинні:
мати поняття про форму та розміри Землі; освідомлювати план, карту і профілі земної поверхні, систему плоских прямокутних координат Гаусса-Крюгера;
умовні знаки топографічних планів і карт; основні форми рельєфу місцевості та їх зображення на топографічних планах і картах; принципи роботи і перевірки простих геодезичних приладів (екер, бусоль, екліметр, рулетка, планіметр) та теодолітів, нівелірів, тахеометрів і мензульних комплектів;
методи побудови геодезичних мереж (теодолітні ходи, засічки, знімальні мережі); методи проведення нівелювання, способи обчислення координат та висот точок земної поверхні; зрівноваження планових і висотних знімальних мереж; технологію проведення топографічного знімання;
схеми побудови нівелірної мережі і основні похибки, які зустрічаються при нівелюванні III і IV класів;
основні методи зрівноважування нівелірних мереж; схему побудови планових мереж згущення і процеси їх створення; основні процеси польових вимірювань при прокладенні полігонометричних ходів IV класу І та ІІ розрядів;
теоретичну основу похибок, які зумовлюють погіршення точності положення пунктів на місцевості; методи опрацювання польових вимірювань і оцінки їх точності; основні види прив'язки полігонометричних ходів до пунктів тріангуляції, полігонометрії та системи GРS; розрахунок точності запроектованих пунктів мереж полігонометрії, тріангуляції та трилатерації;
ВМІТИ:
розв’язувати інженерні задачі на топографічних планах і картах;
виконувати польові вимірювання теодолітами, нівелірами, тахеометрами та рулетками; обчислювати та вимірювати на топокартах площі ділянок;
будувати і виконувати зрівноваження геодезичних мереж; викреслювати топографічні плани; виконувати польові і камеральні роботи при прокладанні нівелірних ходів III і IV класів;
проводити оцінку точності виконаних робіт, визначити середньоквадратичні похибки висотного положення;
виконувати польові вимірювання при прокладанні полігонометричних ходів IV класу, І і II розрядів та опрацювання цих вимірювань визначенням точності положення пунктів; виконувати прив'язки полігонометричних ходів до пунктів державної мережі і системи GРS з подальшим їх опрацюванням.
|
Номер теми |
Змістовий модуль |
|
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ «ВИСОТНІ ГЕОДЕЗИЧНІ МЕРЕЖІ» |
|
|
Тема 24. |
Нівелювання ІІІ та ІV класів. |
|
|
Призначення та класифікація державної нівелірної мережі. Нівелірні знаки. |
|
|
Організація робіт при нівелюванні. Прилади, які використовують для нівелювання. Польові роботи при нівелюванні ІІІ класу. Польові роботи при нівелюванні IV класу. Особливі випадки при нівелюванні ІІІ та IV класів. Поняття про нівелювання ІІ класу. Польові журнали. Похибки нівелювання. |
|
Тема 25. |
Зрівноваження нівелірних мереж. |
|
|
Підготовчі роботи до обробки результатів нівелювання. Зрівноваження окремого нівелірного ходу. Зрівноваження нівелірної мережі з однією вузловою точкою. Зрівноваження нівелірної мережі способом послідовних наближень. |
|
Тема 26. |
Спрощені способи зрівноваження. Оцінка точності зрівноважених величин. |
|
|
Зрівноваження нівелірної мережі способом еквівалентної заміни. Зрівноваження нівелірної мережі способом послідовних наближень. Зрівноваження нівелірної мережі способом полігонів. Оцінка точності нівелювання. Зрівноваження нівелірних мереж у автоматизованих програмних комплексах. |
|
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ: «ПОЛІГОНОМЕТРІЯ» |
|
|
Тема 27. |
Планові геодезичні мережі |
|
|
Сучасні методи створення планових мереж. Основні положення створення планових державних геодезичних мереж: астрономо-геодезична мережа 1 класу (АГМ-1); основні вимоги до державної мережі 2 класу; основні вимоги до державної мережі згущення 3 класу; розрядні мережі згущення. Суть і класифікація полігонометрії. |
|
Тема 28. |
Основні формули точності та допустимі похибки полігонометрії |
|
|
Формули для обчислення кутових та лінійних нев’язок. Формули для обчислення поздовжньої та поперечної нев’язок полігонометричного ходу. Формули поздовжнього і поперечного зсуву кінцевої точки ходу. Поперечні похибки полігонометричних ходів. Середня квадратична помилка положення кінцевої точки витягнутого полігонометричного ходу. Середня квадратична помилка положення кінцевої точки зігнутого полігонометричного ходу. Критерії, за якими встановлюють форму полігонометричного ходу. |
|
Тема 29. |
Організація полігонометричних робіт. |
|
|
Зміст процесів організації полігонометричних робіт. Класифікація теодолітів; візирні марки та оптичні центрири. Класифікація світловіддалемірів. Електронні тахеометри. Загальні положення про виконання полігонометрії. Повірки та дослідження кутомірних приладів, світловіддалемірів та електронних тахеометрів. Закріплення пунктів полігонометрії. Кроки геодезичних пукнтів. |
|
Тема 30. |
Способи вимірювання кутів та довжин ліній у полігонометрії. |
|
|
Помилки при вимірюванні кутів. Джерела помилок при вимірюванні кутів. Помилки вимірювання кута через неточності центрування візирних марок та теодоліта: редукція та центрування. Інструментальні похибки та вплив зовнішніх умов. Похибки та точність вимірювання кутів. Триштативна система вимірювання кутів та ліній. Спосіб кругових прийомів. Спосіб повторень. Основні вимоги до вимірювання кутів у полігонометрії 4 класу, 1 та 2 розрядів. Обчислення проекцій довжин ліній. |
|
Тема 31. |
Зрівноваження полігонометричних мереж. Оцінка точності полігонометрії. |
|
|
Загальні положення зрівноваження полігонометричних мереж. Зрівноваження мережі полігонометрії з одною вузловою точкою. Оцінка точності окремого ходу. Оцінка точності мережі полігонометричних ходів. Середньоквадратичні похибки дирекційних кутів у вузлових точках та координат вузлових точок. |
|
Тема 32. |
Прив’язувальні роботи в полігонометрії. |
|
|
Види та задачі прив’язувальних робіт. Прив’язка до віддалених пунктів державної геодезичної мережі. Диференціальні формули дирекційного кута. |
|
Тема 33. |
Геодезичні засічки. |
|
|
Передача координат з вершини на землю. Пряма кутова геодезична засічка. Обернена кутова геодезична засічка. Визначення координат двох точок за двома заданими. Задача Ганзена. Комбінована геодезична засічка. Лінійна геодезиччна засічка. Спосіб бездіагональних чотирикутників. Спосіб кутових засічок. |
|
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ: «СТВОРЕННЯ ГЕОДЕЗИЧНОЇ МЕРЕЖІ КЛАСИЧНИМИ ТА НОВІТНІМИ МЕТОДАМИ» |
|
|
Тема 34. |
Основні проекції, системи координат та системи відліку в геодезії та геоінформатиці. |
|
|
Основні геодезичні системи, які використовуються світовим співтовариством в геодезичному виробництві. Обгрунтування вибору картографічної проекції. Основні поняття про системи координат СК-42, СК-63 та УСК-2000. Номенклатура. |
|
Тема 35. |
Створення геодезичної основи методами тріангуляції. |
|
|
Суть побудови мереж методами тріангуляції та трилатерації. Вимоги до точності побудови мереж. Зміст та послідовність робіт з побудови тріангуляції. Зенітні віддалі. |
|
Тема 36. |
Зрівноваження геодезичних мереж. |
|
|
Перевірка та попереднє опрацювання польових вимірювань. Зрівноваження тріангуляційних та трилатераційних мереж. Параметричні методи зрівноваження. Метод Лагранжа. Обробка та зрівноваження геодезичних мереж в автоматизованих програмних комплексах. |
|
Тема 37. |
Суть GPS зйомки |
|
|
Історія, суть та основні поняття про глобальні системи позиціонування: супутники та управління. Сутність визначення координат за кодовими і фазовими псевдовіддалями. Умови радіовидимості навігаційних ШСЗ. Геометричний фактор. |
|
Тема 38. |
Методи та технології супутникових спостережень |
|
|
Концепції геодезичних GPS вимірювань. Методи GPS вимірювань. Кінематика. Диференціальні вимірювання. Швидка статика. Порядок роботи в різних методах знімання. Робота з супутниковою апаратурою. |
|
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ: «РОЗВИТОК ГЕОДЕЗИЧНИХ МЕРЕЖ ЗГУЩЕННЯ. ГЕОДЕЗИЧНІ РОБОТИ ПРИ АЕРОФОТОЗНІМАННІ МІСЦЕВОСТІ. ГЕОДЕЗИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ТОПОГРАФІЧНОГО ЗНІМАННЯ» |
|
|
Тема 39. |
Розвиток геодезичних мереж згущення. |
|
|
Створення і розвиток мереж згущення. Побудова геодезичної мережі згущення та знімальної геодезичної мережі через поєднання супутникових і традиційних геодезичних засобів і методів. |
|
Тема 40. |
Геодезичні роботи при аерофотографічному зніманні. Прив’язка аерознімків. |
|
|
Поняття про оновлення топографічних карт. Загальна технологічна схема оновлення топографічних карт аерофотогеодезичний методом. Аерофотознімання місцевості. |
|
Тема 41. |
Опознаки. |
|
|
Планові і висотні опознаки. Проектування, маркірування і прив’язка опознаків. Дешифрування аерознімків. |
|
Тема 42. |
Топографічне знімання місцевості масштабу 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 |
|
|
Геодезична основа для топографічного знімання. Методи топографічного знімання. Застосування топопланів. |
Теми лабораторних робіт при вивченні предмету „Геодезія” 3 семестр (осінній)
6. Зрівноваження нівелірної мережі в автоматизованому програмному комплексі.8. Зрівноваження та оцінка точності оберненої багатократної засічки.10. Зрівноваження та оцінка точності задачі знесення координат з вершини на землю.12. Місцева система координат (КР)
Теми лабораторних робіт при вивченні предмету „Геодезія” 4 семестр (весняний)
1. Задача Ганзена. ВИМІРЮВАННЯ (журнал)2. Пряма багатократна засічка. ВИМІРЮВАННЯ (журнал)3. Обробка в автоматизованому програмному комплексі: Задача Ганзена та Пряма багатократна засічка.4. Вимірювання зенітних віддалей (журнал)5. Проектування маршрутів та опознаків (КР)6. Проектування полігонометричного ходу. Встановлення форми ходу (КР)8. Проект планово-висотного обґрунтування в масштабі 1:10000 для кадастрового знімання в масштабі 1:2000 (КР)9. Попередня оцінка точності планово-висотного обґрунтування (КР).10. Вимірювання кутів за триштативною системою11. Вимірювання ліній за триштативною системою12. Розрахунок помилок та оцінка точності запроектованого планово-висотного обгрунтування (КР)13. Зрівноваження полігонометричного ходу у автоматизованому програмному комплексі
МОДУЛЬ 5
