Каталог статей

З 1816 по 1852 р. акад. В. Я. Струве у співпраці з військовим геодезистом генерал-лейтенантом К. І. Теннером (1783–1860) виконали, мабуть, найбільш визнані в історії геодезії градусні вимірювання дуги меридіану, яка простягалася від Північного Льодовитого океану (м. Хаммерфест, Норвегія) до гирла р. Дунаю (селище Старо-Некрасівка, Україна).

Влітку 1816 р. за дорученням Ліфляндського кооперативного та економічного товариства В. Я. Струве проводить астрономо-геодезичні роботи по створенню карти Ліфляндії, які було завершено у 1819 р. Віленська та Ліфляндська зйомки завдяки керівникам цих робіт, стали першим етапом Російсько-Скандинавського градусного спостереження "Геодезична дуга Струве”. Основні вимірювання виконувались за допомогою 8-дюймового секстанта; усі прилади для визначення висот і вимірювання базису були виготовлені за кресленнями, які відбивали його власні оригінальні ідеї. Це був підготовчий етап до більш значних геодезичних проектів.

В. Я. Струве розпочинає широтні градусні вимірювання в балтійських провінціях Росії, оскільки дещо специфічний "горбистий” ландшафт Ліфляндії виявився дуже привабливим для організації тріангуляційних пунктів. Після завершення градусних вимірювань у визначених межах В. Я. Струве вирішив продовжити їх далі на північ: через Фінляндію до Льодовитого океану.

Приблизно в цей же час по завершенню тригонометричної зйомки Віленської губернії К. І. Теннер розпочинає тріангуляцію в Курляндській (1822-1823 рр.) і Гродненській (1825-1829 рр.) губерніях та одночасно з цим переносить градусні спостереження на південь. У 1828 р. К. І. Теннер з’єднав свою мережу з мережею, побудованою Струве у Ліфляндії.

У 1830 р. з ініціативи Струве роботи продовжуються в межах Фінляндії, але вже без його безпосередньої участі. У цьому ж році К. І. Теннер розпочав роботи з побудови тріангуляції в Мінській губернії, які було завершено в 1833 р. Одночасно він з’єднав російську тріангуляцію з мережею Східної Пруссії. Після цього Теннеру було доручено виконати тригонометричну зйомку у Волинській та Подільській губерніях, яку він завершив у 1841 р.

У 1844 р., спираючись на тріангуляцію в Подільській губернії, Теннер виконав роботи з побудови тріангуляції в Бессарабії. Рекогностування місцевості та побудову геодезичних знаків здійснено в 1845 р., а наступного року на побудованих пунктах розпочали спостереження, які було завершено в 1849 р. Градусне спостереження на території Фіндляндії, Швеції та Норвегії виконували вчені цих країн за активної участі астрономів Пулковської обсерваторії. В 1855 р. всі польові роботи з градусного спостереження було завершено.

Вона перетинає з півночі на південь тенери десяти європейських держав: Норвегії, Швеції, Фінляндії, Росії, Естонії, Латвії, Литви, Білорусі, України та Молдови.

Довжина дуги близько 3 тис. км. і  складається з майже 300 суміжних трикутників, які утворюють своєрідний ланцюг. Вершини трикутників закріплені на місцевості геодезичними пунктами (це закладені в землю кам’яні куби розміром 2х2 метра), які і є матеріальними об’єктами, що уособлюють цю грандіозну науково-технічну пам’ятку.

Значна частина пунктів, на яких півтора століття тому виконували найбільш великомасштабне вимірювання Землі, збереглася, деякі відреставровані. Офіційно під охорону взято 34 пункти, з яких чотири розташовані в Україні – три у Хмельницькій (Баранівка, Катеринівка, Фельштин) і один (Старонекрасівка) – в Одеській областях.

У 2003 році фахівці Науково-дослідного інституту геодезії і картографії за дорученням Укргеодезкартографії розшукали та відновили на місцевостях пункти дуги Струве, розташовані на Хмельниччині. У Старій Некрасівці добре зберігся монумент, встановлений у середині ХІХ ст.. одразу після завершення вимірювання дуги меридіана. Напис на цьому монументі, виконаний російською та латинською мовами, сповіщає: „Південний край Дуги меридіана 25 градусів 20 мінут від річки Дунай до Океану Льодовитого через Росію, Швецію та Норвегію за велінням Августійших Монархів Олександра І, Миколи І і короля Оскара І, постійно працюючи з 1826 по 1825, виміряли Геометри трьох народів. Широта 45 градусів 20 мінут 28 секунд”.

У 2009 році фахівці цього ж інституту в рамках відповідної бюджетної програми здійснювали відшукання пунктів дуги Струве в межах Рівненської області. Результатом такого обстеження стало складання двох відповідних протоколів.

Пункт Гурники (Дубенський район)