Каталог статей

Як ЛеГКо :) сКлАСти ісПИт!!!!

Ми дотримуємось думки, що студент, який самостійно складає шпаргалки - готується до іспиту! А використання цих шпаргалок ми не підтримуємо! :) Проте, не піймали - не злодій!

ЗМІСТ:

Боротьба із собою

Боротьба з екзаменатором                                       

Шпаргалки (ТаєМна СторіНка)

Правила

 Як здавати іспити в нулях. Усний звіт в отриманих знаннях не займає так багато часу, як письмовий. Однак він найчастіше віднімає значно більше нервового здоров'я, оскільки іспити й заліки, як правило, супроводжуються страшно напруженою атмосферою.

Саме нервозність є головною передумовою проблематичності, неприємності будь-якого іспиту, так і його неуспішності. У зв'язку із цим, нижченаведена методика спрямована на вирішення проблеми нервозності на іспиті.

 Відзначимо, що пропоновані тут прийоми найбільшою мірою можуть бути корисними для тих, хто по тих або інших причинах не зміг або не захотів здійснити належну підготовку до іспиту, у результаті чого підійшов до цієї врочистої події у своєму житті із зовсім незаплямованою, чистою та вільною від знань свідомістю. Разом з тим вони можуть згодитися тим, хто має яку-небудь підготовку, озброєний знаннями, шпаргалками, бомбами, гарними відносинами з екзаменаторами й т.п.

 Уся  вище перерахована «озброєність» характеризується тим або іншим ступенем ненадійності: знання можуть у самий відповідальний момент забутися, бомбу можуть виявити, шпаргалка може втратитися або виявитися неповною, відносини з екзаменатором можуть зіпсуватисяL (або ви взагалі можете потрапити до іншого екзаменатора) і т.п. Тоді, як методи, що тут наводяться, універсальні й безвідмовні в абсолютно будь-якій ситуації.

Система, що нижче викладена, була створена в 1991 році на основі узагальнення досвіду різних поколінь студентів й одержала назву «Школа Чистого Шляху». Посвята в цю школу складається з безлічі щаблів, на кожній з яких адепт знаходить новий ступінь досконалості в спілкуванні, коли один зі співрозмовників вважає себе вправі запитувати з іншого звіт у його знаннях.

 Боротьба із собою. Іспит - це бій. У цьому бої у вас два супротивники: перший і самий небезпечний - це ви самі, другий - це екзаменатор. Розглянемо їх один за одним у порядку зменшення ваги.

 Щоб упоратися із собою, потрібно дуже багато зусиль. Але однієї кількості зусиль мало - вони повинні бути правильно спрямовані й розподілені. Як це зробити?

 Головне в справі досягнення успіху на іспиті - це правильний настрой. Ваш поганий настрій, ваша непевність, ваш страх не тільки відповідним чином вплинуть на якість ваших відповідей, але й обов'язково будуть помічені екзаменатором, що обов’язково доб’є вас.

 Коренем всіх цих страхів є не що інше, як дріб'язкові й марні надії: надія рятуйте!, надія на поблажливість викладача, надія на бомби й шпаргалки, надія на підказки й т.п. Щоб позбутися від усякого страху, насамперед варто звільнитися від яких би то не було надій. Варто усвідомити, що сподіватися вам абсолютно не має на що, що ніхто й ніщо вам не допоможе, що ніяких мізерних знань у вас немає й уже неможливо як небуть заповнити цей величезний пробіл. Звичайно, бували випадки, коли люди за одну ніч (як правило, під дією якого-небудь допінгу) вивчали цілу науку (наприклад, вищу геодезію(моторошно подумати)). Однак такі вчинки під силу далеко не всім і досить небезпечні для здоров'я подвижника.

 Як уже говорилося, існує безліч технічних способів заповнення пробілу в знаннях - бомби, шпаргалки й т.п. ДИВ. Однак авторові ще жодного разу не доводилося бачити, щоб вони дійсно самі по собі безвідмовно допомагали. Напроти, люди, що ними користувались ставали надзвичайно нервовими й невпевненими в собі. Нервовість їх виникала від постійного остраху викриття, а непевність - від прагнення за будь – яких умов гранично точно відповідати за  написаним в шпаргалках.

 Це зовсім не означає, що шпаргалками або іншими підказками, якщо вже вони є, варто зневажати. Ні, ними треба користуватися, але на них не варто розраховувати.

 Екзаменаційна ситуація настільки мінлива, стихійна, непередбачена, що, по суті, нагадує саме життя. Тому безоглядно покладатися тут на що-небудь, розраховувати на щось, плекати надії не можна.

 Чітко усвідомивши останню обставину, ви позбуваєтеся від надій, що залишилися, та потрапляєте в особливий стан душі. Закріплення цього стану можливе різними способами, індивідуальними для кожного. Коли ви вже ні на що не розраховуєте, вами оволодіває дійсний спокій, і ви стаєте найбільш боєздатні, відкриті будь-яким тактичним і стратегічним можливостям.

 Потрапивши в цей стан, ви стаєте на зовсім чистий шлях до перемоги, на якому немає ніяких сторонніх предметів, що утруднюють ваш рух.

Залишаєтеся тільки ви, ваш спокій і ваша вільна душа від усіляких надій і пов'язаних з ними страхів. Єдиною перешкодою між вами й вашим успіхом залишається тепер тільки викладач - слабка людина, яку цілком можна побороти. Для цього існує особливе універсальне мистецтво, що складається з системи небагатьох правил.

 Боротьба з екзаменатором. Екзаменатор - це, з одного боку, співрозмовник, що за тими або іншими обставинами займає позицію „випитуючого” та чекає від вас цілком конкретних відповідей, на поставлені ним запитання, а з іншого боку - людина з людською увагою, людською спостережливістю, людською ерудицією, людським темпераментом, людським самолюбством й іншими чисто людськими "точками тиску".

 Боротьба з екзаменатором не є переслідування мети його знищення (морального або фізичного). Ця боротьба спрямована на зсув екзаменатора із зайнятої їм формальної позиції в бесіді й переконання його у вашій високій майстерності співрозмовника на професійні теми. У випадку досягнення цієї мети, навіть якщо екзаменатор буде продовжувати сумніватися у вашій підготовці, він не зможе поставити вам низьку оцінку.

 Досягнення поставленої мети можливе завдяки вашим власним, індивідуальним навичкам людського спілкування. Однак для іспиту існує ряд спеціальних правил, яких обов'язково варто дотримуватися.

 Правила

Правило перше Не мовчати. Що б вам не сказали, про що б вас не запитали, вашою негайною реакцією повинна бути якась мова. Ви не повинні залишати місця для пауз і зобов'язані говорити за будь-яких обставин. Мовчання, навіть якщо воно глибокодумне, багатозначне або символічне, завжди розцінюється екзаменатором як ознака незнання й використовується проти вас. Напроти, говоріння, яким би порожнім воно не було, завжди буде свідчити якщо не про спеціальні знання, то про загальну культуру та ерудицію. А це в більшості випадків цінується й може вплинути на оцінку.

 Правило друге Говорити якнайшвидше. Чим швидше ви говорите, тим сутужніше екзаменаторові зрозуміти вас. Крім того, швидкість побічно свідчить про впевненість у відповіді. Якщо екзаменатор обсмикує вас, вимагаючи говорити повільніше, ви можете сказати, що це ваша природна мова й що повільніше вам буде говорити важко й незвично.

 Правило третє Говорити як можна незрозуміліше. Уживання складних, багатоскадних й іноземних слів не тільки заплутує думку, але й лякає екзаменатора, який далеко не завжди розуміє значення таких слів, як, наприклад, аберація або тактильність, але ніколи в цьому не зізнається. Крім того, вживання подібних слів надає вашій мові небувалу солідність і багатозначність.

 Правило четверте Говорити як можна багатозначніше. Багатозначність стосується як тону вашої мови, так й її реального змісту. Багатозначність тону розташовує слухача до спільного розуміння якихось загадок, до бесіди на рівних про такі проблеми, які в принципі однаково недоступні як студентові, так й професорові й у незнанні яких нікому не соромно зізнатися. Багатозначність змісту є найважливішою умовою для успіху будь-якої відповіді, оскільки дозволяє вивернутися з будь-якої критичної ситуації. До таких треба, у першу чергу, віднести викриття вашої відповіді як неправильної. Багатозначність вашої відповіді дозволяє завжди вивернути її навиворіт. У випадку викриття ви завжди можете уточнити, що саме має на увазі екзаменатор (щоб він виразив ту саму думку двома способами), а потім оголосити, що саме це мали на увазі й ви, коли відповідали. При цьому ви також можете уточнити свою думку, вивернувши навиворіт усе раніше вами сказане.

 Правило п'яте Говорити як можна більш спірно, всіма силами намагаючись звести іспит до дискусії на сумнівні теми. Одне з головних ваших завдань на іспиті - перебороти ситуацію формальної экзаменаційності, коли екзаменатор повинен запитувати, а студент - відповідати, і вийти на оперативний простір вільної бесіди, коли співрозмовники перебувають в однаковому положенні. Взагалі, на іспиті не треба боятися сперечатися. Навпроти, якщо мова не йде про зовсім специфічні знання, де ви явно можете потрапити впросак, сперечатися корисно. Це створює атмосферу рівноправності, а рівному собі не так просто поставити незадовільну оцінку.

 Правило шосте Використати будь-яку можливість, щоб розсіяти увага екзаменатора. Коли екзаменатор повністю зосереджений на вашій відповіді, це може призвести до неприємних наслідків. Навпроти, його неуважність дозволить вам видати за чисту монету дуже багато чого. Домогтися цього можна не тільки завдяки характеру вашої відповіді, але й за допомогою різних побічних обставин. Наприклад, можна вертіти в руках ручку, шелестіти аркушами паперу й т.п.

 Правило сьоме Використати будь-яку можливість, щоб виграти час. Іспит не може тривати вічно, у нього є якісь строгі обмеження в часі. Тому треба зробити так, щоб більша частина екзаменаційного часу не була присвячена самому іспиту. У ті моменти, коли в результаті яких-небудь сторонніх подій (шуму, відкривання й закривання дверей, падіння ручок, олівців, книг і т.п.) екзаменатор відволікається від іспиту, ви маєте можливість обміркувати відповідь на його попереднє питання.

 Правило восьме Ніколи не погоджуйтеся із критикою у вашу адресу. Усе, що ким-небудь сказане у вашу адресу на іспиті хоча б просто в критичному тоні (навіть якщо воно вам здається справедливим), повинне негайно залучити ваша увагу й одержати саму рішучу відсіч. Ви повинні голосно спростовувати будь-яку критику у вашу адресу, нічого не пропускаючи мимо вух. Будь-які аргументи, висловлені у ваш захист, будуть мати хоч якась вагу, а також заберуть час іспиту й увагу екзаменатора. Крім того, він уже не буде дозволяти собі запросто критикувати вас, знаючи що ви неминуче й з натиском будете протистояти йому в будь-якому питанні. Відсутність же ефективної критики у вашу адресу є вірною запорукою високої оцінки, тому що якщо екзаменатор не зміг довести вам вашу неспроможність, то в нього немає конвенціональних підстав низько вас оцінювати.

 Правило дев'яте Проявляйте максимум темпераменту. Це не тільки говорить про вашу впевненість, але попросту пригнічує екзаменатора. Дуже важко протистояти живому напору. Одна студентка здавала екзамен з філософії, нічого не знаючи по предмету. Однак по ходу іспиту вона, проявляючи весь своєї темперамент, на очах збільшувалася в розмірах, нависаючи над екзаменатором, тоді як останній безупинно зменшувався, потихеньку сповзаючи під стіл. У підсумку він змушений був визнати, що ніколи ще не зустрічався з таким ентузіазмом, і поставив їй п'ять балів.

 Правило десяте Будьте готові згадати те, чого ви ніколи не знали. Ви не повинні допускати, щоб вас поставили в безвихідну ситуацію й вимагали, наприклад, просто й без зайвих слів що-небудь перелічити. Однак, якщо таке все-таки відбулося, ви повинні вирішити запропоновану вам загадку, покладаючись винятково на власну інтуїцію. Люди, які довіряли собі й не боялися вирішувати такі завдання, робили на іспитах дійсні чудеса: їх запитували, що таке "аргумент парі" у Паскаля, - і вони видумували його; їх запитували, які види відчуження в Маркса, - і вони вгадували їх і т.п.

 Правило одинадцяте Робіть все, щоб екзаменатор не записав у відомість оцінку, що вас не влаштовує. Щирий Майстер Чистого Шляху здатний утримувати висячу над відомістю ручку екзаменатора як завгодно довго. Якщо вже ви допустили таку ситуацію, вимагайте в нього додаткових питань, дорікайте його в несправедливості, посилайтеся на сторонні перешкоди в здачі іспитів, говорите й робіть що завгодно (можете навіть закотити істерику), але не дайте низькій оцінці ваших відповідей надати характер офіційного документа.

 Аліна Лагоднюк