Каталог статей

РИСВЯНКА. ІСТОРІЯ СЕЛА.

Таких невеликих, обдiлених долею сiл як Рисвянка чимало на Рiвненщинi. Багато неблагополуччя довелось їм пiзнати протягом свого вiку. Їх продавали, грабували, палили, переселяли... З цих позицій в історії села можна виділити два періоди.

У  СТАРIЙ  РИСВЯНЦI

Про час заснування Рисвянки, як i бiльшостi навколишнiх сiл, в архiвних матерiалах записiв немає. Як i вiдсутнi вiдомостi про походження назви.

Оскiльки поселення знаходилось серед лiсiв (тоді тут водилося багато звірини), то назву можна пов'язати з мiсциною, де знайшли пристанище рисi, а воно мало вигляд вiнка, що польською звучить, як "в'янек".

З цих позицiй заслуговує уваги одна з легенд: "Це було у давнi часи. Якось пiсля дощу двоє молодих хлопцiв заблукали у густому пралiсi i натрапили на велику галявину, посеред якої росли розлогий дуб i бiлокора береза. Тут вони зустрiли багато звiрiв, якi мирно розсiлись у рiзних кiнцях галявини i сушились на сонечку. Парубкам це мiсце сподобалось i вони вирiшили пiд дубом i березою вiдпочити та переночувати. Вночi ж на них напали рисi, одного загризли насмерть, а другий втiк, злякано кричучи:"Рисi! Рисi! У в'янку!" Згодом прийшли люди i поселились на цiй галявинi. А про цю пригоду не забули..."

Не виключено, що етимологiчно назва може походити i вiд колишнього наймення людини, можливо, першого поселенця.. У такому випадку "Рисвян" означає людину, яка "ходить, блукає, шукаючи когось, щось" чи "майстерно володіє зброєю, вміло бореться, їздить на коні". Кiнцевий елемент "-ка" символiзує приязне зменшення.

Взагалi кажучи, назва Рисвянка є загадковою i унiкальною. Iнших поселень з такою назвою не виявлено.

Перша письмова згадка про Рисвянку вiдоситься до 1603 року, коли вона значиться як маєтнiсть Семашка. Саме тодi в "Рысьвянке" видiлили громадський вигiн для селян. Знаходилось поселення на вiдстанi 7 км пiвнiчнiше мiстечка Тучина (територiя теперiшнього Тучинського вiйськового полiгону) i входило до складу Луцького повiту Волинського воєводства Речi Посполитої. Положення села визначалось географічними координатами - 50047' пн.ш. і 26033' сх.д.

На рукописній карті поселень і володінь Волинського воєводства станом на 1629 рік село значиться під назвою "Риствін". Назва має кінцеве "-ін", вимагаючи відповіді на питання: чиє поселення? Відкинувши його, матимемо "Риств", у якому знову ж таки можна вбачати вже раніше розглянуте наймення людини. Риствін нанесено умовним позначенням (пунсон із точкою посередині), що згідно прийнятої класифікації відповідає поселенню з кількістю димів від 11 до 50.

Згiдно з Тучинським iнвентарем 1780 року в "Рысвянке" нараховується 27 димiв, 5 великiх ставкiв, 4 бортi, 1 смолярня. Для такого невеликого поселення кiлькiсть ставкiв i бортей просто вражаюча. Значить, це мiсце було благодатне щодо природних умов: у ставках водилося багато риби, у лозах - птаства i видр, у дуплах дерев - диких бджіл, далi вiд села у дрiмучих лiсах - рiзної звiрини. Як згадується у документах, тодi ж "рысьвянские крестьяне" iнтенсивно корчували зруб для посiвних площ i випасання худоби. На основi вищевикладеного Рисвянка уявляється невеликим поселенням з працьовитими людьми i мальовничими краєвидами: борами i дiбровами, полями i сiножатями, ставками i бортними землями.

Список населених пунктів Волинської губернії сповіщає, що станом на 1910 рік у селі Рисвянці та однойменній колонії нараховувалося загалом 57 дворів і 660 жителів).

Згодом у Рисвянці організовується свій духовий оркестр, який серед навколишніх сіл вважався найкращим. Під супровід музики проводились весільні обряди, вечори-забави, свята, вистави та інші події. Слід зазначити, що Рисвянка вважалася селом веселощів, гарної музики та вродливих дівчат і на розваги часто приходила молодь із сусідніх поселень.

У роки другої світової війни рисвянці приймали активну участь у націнально-визвольних змаганнях, що послужило  однією з причин прийнятого органами радянської влади рішення про примусове переселення села на нове місце. Сталося це на третій день пасхи 1950 року. А на місці Рисвянки і навколишніх сіл було закладено Рівненський навчальний центр, який прийнято називати простіше - Тучинський полігон.

В  ПЕРЕСЕЛЕНІЙ  РИСВЯНЦІ

Місце переселення Рисвянки визначається географічними координатами - 50є40ґ пн.ш. і 26є28ґ сх. д. Відстань від Рівного по прямій лінії – 15 км, напрямок – північний схід. Відстань від старого поселення по прямій лінії – 14 км, напрямок – південний захід. Проведені археологічні розкопки за 1,5 – 2 км північно-західніше теперішньої Рисвянки виявили підкурганне поховання і залишки людських поселень бронзової доби.У царські часи на цій території розміщувався полігон для виучки військових частин, а у польські часи - Язловецька осада.

Починали обживати нове місце рисвянці у великій скруті. Більшість ще довго мешкала у землянках, деякі люди жили під землею до кінця 60-х років.

Але поступово життя налагоджувалося. Рисвянці звикли багато і добре працювати, землі навкруги були хорошої якості і давали щедрі врожаї, різко збільшується поголів’я тваринництва, зростають надої молока. Приміром, врожайність пшениці становить 35 – 40 ц/га, цукрових буряків – 350 – 380 ц/га, картоплі – 250 – 280 ц/га. Це були гарні показники. Зростають і грошові прибутки рисвянців. У селі зводиться багато сучасних будинків, аж ніяк не схожих на колишні хати.

Розквітає самодіяльна творчість. Високої виконавської майстерності досягає рисвянська хор-ланка, яка стає популярною в районі, області, приймає участь у концертних програмах в різних містах України, навіть в Києві, неодноразово знімається на телебаченні.

На превеликий жаль, починаючи з 80-х років багато людей з різних причин залишає Рисвянку і зараз проживає по всьому світу, від Рівного до Нью-Йорка. Але батьківщину свою не забувають. Приїжджають, телефонують, пишуть, згадують...

Станом на 2001 рік Рисвянка займає площу 67,2 га, тут нараховується 130 дворів, проживає 308 чоловік. Село належить до Шубківської сільської ради Рівненського району.

Детальніше про історію села можна прочитати в книзі:
Остапчук С.М.  Рисвянка  і  рисвянці.– Рівне, 2002 р. – 204 с.

Фото з приватних архівів рисвянців.